арл ¬еликий в своЇ правл≥нн¤ розширив кордони ‘ранкськоњ держави вдв≥ч≥, хоча не вм≥в читати ≥ писати. јле укази п≥дписан≥ його рукою д≥йшли ≥ до наших дн≥в. як же це могло статис¤? ¬≥дпов≥дь дуже проста, у  арла ¬еликого була шпаргалка. ¬ченими мужами того часу був придуманий ≥ виготовлений зразок п≥дпису на пергамент≥.  оли потр≥бно було п≥дписати державний документ,  арл ретельно змальовував своЇ ≥м'¤ ≥ титул з≥ шпаргалки. Ўпаргалки попул¤рн≥ у оратор≥в, вчител≥в, телеведучих ≥ звичайно ж студент≥в ≥ школ¤р≥в. Ўпаргалка потр≥бна коли необх≥дно запам'¤тати велику к≥льк≥сть ≥нформац≥њ, а це зробити з ¤кихось причин неможливо. —туденти, школ¤р≥ й аб≥тур≥Їнти довели майстерн≥сть виготовленн¤ шпаргалки до досконалост≥. ƒопом≥жний ≥нструмент дл¤ здач≥ ≥спиту чи зал≥ку перетворивс¤ в хитромудру систему з пап≥рц≥в, а ≥нод≥ й з техн≥чними хитрощами. Ўпороведен≥е.

«убрити завжди важко, на думку статистики в ≥нститутах ≥ школах, людей, ¤к≥ хочуть все знати нал≥чуЇтьс¤ 10-12%. ≤нш≥ ж, сл≥дуючи традиц≥њ та л≥н≥, пишуть, друкують, беруть у позики або купують шпаргалки. Ўпаргалки можна под≥лити на два види техн≥чн≥ та текстограф≥ческ≥е. “екстограф≥чн≥ - шпори створен≥ за допомогою написанн¤ тексту на р≥зних матер≥алах, "нос≥¤х", з метою його подальшого переписуванн¤ на т.зв. "ѕерев≥рц≥ знань". “ут треба зазначити, вм≥нн¤ др≥бно густо писати, правильний виб≥р нос≥¤ ≥ вм≥нн¤ його заховати, а патом д≥стати, непом≥тно дл¤ викладача. «упинимос¤ детальн≥ше на конкретних шпаргалках. Ѕомба або загот≥вл¤ - заздалег≥дь пишутьс¤ в≥дпов≥д≥ на аркушах стандартноњ форми, ¤кщо в≥дом≥ питанн¤. Ќа одне питанн¤ - окремий лист з в≥дпов≥ддю. Ќа ≥спит≥ в потр≥бний момент, д≥стаЇте лист з необх≥дним в≥дпов≥ддю. ≤мов≥рн≥сть усп≥ху велика. јле потр≥бно в≥дзначити де¤к≥ особливост≥. ƒ≥ставати загот≥влю найкраще в перш≥й чверт≥ ≥спиту, а решту часу розм≥рковувати над пописаним листом або робити вигл¤д, що пишеш. якщо вам в≥дом≥ не т≥льки питанн¤, а й квитки, пиш≥ть в≥дпов≥дь на ц≥лий квиток, це зменшить к≥льк≥сть лист≥в ≥ спростить пошук потр≥бних на ≥спит≥. ћожна зменшити витрачаютьс¤ прац¤ на написанн¤ в≥дпов≥дей, п≥дключивши товариш≥в по навчанню. јле це означаЇ, що на ≥спит≥ у вас буде одна заготовка на к≥лькох людей, це неминуче призведе до зайвих рух≥в т≥ла в аудитор≥њ, що небажано. ѕ≥дготовка бомби займаЇ багато часу ≥ сил, але це того варто. ќдне дуже ускладнюЇ виготовленн¤ бомби, це тавруванн¤ ≥нститутами та ≥ншими навчальними закладами екзаменац≥йних лист≥в штампами, печатками ≥ пр. јле завжди Ї вих≥д, це ксерокс чи хороший сканер з принтером, ≥ ваша км≥тлив≥сть. √армошка - традиц≥йна шпора, пишетьс¤ на аркуш≥ розм≥ром, приблизно 5см на "неск≥нченн≥сть", ≥ складаЇтьс¤ поперек гармошкою. ѕеребираючи гармошку, можна знайти потр≥бну ≥нформац≥ю. ” хвилини небезпеки, гармошку можна сховати п≥д руку, так-так њњ розм≥р невеликий.

«ламаний ол≥вець - що здаЇтьс¤ матер≥ал схожий на ол≥вець або ручку. –оздруковуЇтьс¤ або пишетьс¤ текст ≥ за допомогою прозорого скотчу, по колу, наклеюЇтьс¤ на б≥лий ол≥вець або ручку. ќл≥вц≥в або ручок може бути дек≥лька, ≥ вход≥ ≥спиту њх можна пер≥одично зм≥нювати, робл¤чи вигл¤д, що зламавс¤ ол≥вець або ск≥нчилас¤ ручка. ќдин юний талант умудривс¤ на ручц≥ голкою надр¤пати в≥дпов≥д≥ на вс≥ питанн¤ теоретичного ≥спиту в ƒј≤.

—игарети - шпаргалки збожевол≥ють в патрони сигарет, зам≥сть тютюну. Ќа сигаретах можна проставить номера квитк≥в або коротка назва теми питанн¤. ѕачка сигарет м≥ститьс¤ на ст≥л ≥ лежить там на прот¤з≥ всього ≥спиту. ƒе¤к≥ особливост≥. якщо викладач курить, в≥н може стрельнути у вас сигарету, що не прийн¤тно. —игарети повинн≥ бути дешевими, це зменшить можлив≥сть "в≥дстр≥лу" оних. ≤ краще привчити викладача до того, що у вас на стол≥ пост≥йно знаходитьс¤ пачка сигарет. ÷е можна зробити в ход≥ лекц≥й, с≥даючи на першу парту ≥ кладучи сигарети на ст≥л. якщо у викладача виникнуть питанн¤, чому на стол≥ знаход¤тьс¤ сигарети по¤сненн¤ можна придумати: њх н≥куди покласти кр≥м кишень штан≥в, ¤к насл≥док незручно сид≥ти; звичка; виховую волю - хочу, бачу, а не курю ≥ т.д. ƒискета - на дискет≥, а точн≥ше всередин≥ њњ на самому магн≥тному диску, наклеюЇтьс¤ пап≥р з навчальним матер≥алом. ѕ≥д час ≥спиту, ви в≥дсуваЇте металеву "шторку" ≥, обертаючи, диск, спок≥йно читаЇте з'¤вл¤Їтьс¤ у в≥конц≥ текст. ћ≥нус цього методу в тому, що не на будь-¤кому предмет≥ дискета вигл¤даЇ доречно, це в тому випадку, ¤кщо дискета лежить в≥дкрито на стол≥ (див. попередн≥й метод). якщо ж ви приховано читаЇте з дискети, то не вс≥ викладач≥, сп≥ймавши вас з дискетою в руках, здогадаютьс¤ про њњ призначенн¤. Ѕод≥арт - досл≥вний переклад, "нат≥льне мистецтво", не далеко п≥шов в≥д ≥стини. Ќаписавши текст шпаргалки на руц≥ або ноз≥ (особливо дл¤ д≥вчат у сп≥дниц¤х), можна без вс¤кого шелест≥нн¤ ≥ зайвоњ метушн≥, легко його списати п≥д час ≥спиту.

—какалки - шпора у вигл¤д≥ невеликоњ пап≥рц≥, на гумц≥. √умка кр≥питьс¤ до п≥д рукав до руки, ≥ в небезпечний момент ви в≥дпускаЇте шпаргалку, ¤ка зникаЇ п≥д рукавом. Ќедол≥к цього методу в маленькому розм≥р≥ шпаргалки, але його ц≥лком може вистачити, наприклад на основн≥ дати або формули.

 раватка - текст шпаргалки пишетьс¤ на краватц≥. Ѕеремо краватку з≥ св≥тлий однор≥дним фоном ≥ др≥бним шрифтом, р≥вними смужками пишемо все, що потр≥бно. ¬идали - просто краватка в смужку, що, безумовно додаЇ шарму ≥спит≥в.  арти - маленьк≥ пап≥рц≥ у вигл¤д≥ гральних карт, розкладен≥ по темам в р≥зних кишен¤х. ќсоблив≥сть в тому, щоб створити каталог (ще одна карта - шпора), вс≥х пап≥рц≥в. Ќа ≥спит≥ подивившись каталог, шукаЇте в зазначеному кишен≥ потр≥бну карту - шпору. «найшовши вс≥ карти - шпори, спок≥йно списуЇте. ƒл¤ полегшенн¤ пошуку карти - шпори можна пронумерувати. Ќевелик≥ карти - шпори легко сховати п≥д руку або лист на ваш≥й парт≥. –изик звичайно Ї. ¬ шпорна¤ справ≥ ризик Ї завжди, в≥д цього н≥куди не д≥тис¤.

“ехн≥чн≥ - шпори пов'¤зан≥ з техн≥кою. “ехн≥ка в наш час розвиваЇтьс¤ швидко, ≥ звичайно шпоро≥зготов≥тел≥ не могли, не в≥дгукнутьс¤. —т≥льниковий телефон - навушник, ст≥льниковий телефон, м≥крофон ≥ товариш на ≥ншому сотовика з книгою в руках. ¬с≥ напевно дивилис¤ "ѕригоди Ўурика".

Ќауковий калькул¤тор - будь калькул¤тор з пам'¤ттю, або електронна записна книжка. ѕроблема в тому, що записна книжка не доречна на ≥спит≥. ј калькул¤тор не на вс¤кий ≥спит в≥зьмеш. “акож в останн≥ час, екзаменатори вимагають ≥ перев≥р¤ють, щоб калькул¤тори були простими. якщо ваш викладач стежить за розвитком техн≥ки, то це не пройде. ¬ир≥шити проблему можна, вз¤вши на ≥спит два калькул¤тори: простий ≥ калькул¤тор з пам'¤ттю. ѕри перев≥рц≥ вашоњ рахунковоњ машини, надаЇте викладачев≥ простий агрегат, а с≥вши за квиток м≥н¤Їте на калькул¤тор ≥з забитим текстом. јле калькул¤тори повинн≥ бути схож≥ один на одного розм≥рами, а то можуть виникнути п≥дозри. ƒал≥ д≥йте по обстановц≥. ѕейджер - заздалег≥дь наговорюЇте текст, ≥ спок≥йно списуЇте. јле дл¤ спок≥йного списуванн¤ потр≥бна де¤ка психолог≥чна п≥дготовка викладача. ™ так зван≥ пейджери - годинник, годинник зроблен≥ п≥д пейджер. Ќа лекц≥¤х ви завжди ставите ц≥ години на ст≥л, вам потр≥бно знати ск≥льки часу до дзв≥нка, а на ≥спит≥ ск≥льки до здач≥ в≥дпов≥д≥. јле на ≥спит≥ зам≥нюЇте годинник, своњм пейджером, ≥ спок≥йно чи н≥, перегл¤даЇте посланий заздалег≥дь текст.

Ўпори пишуть, ¤сна р≥ч, дл¤ того щоб згадати забуте або взагал≥ не в≥доме. јле найголовн≥ше, що при написанн≥ шпаргалки, ви волею чи неволею, отримуЇте знанн¤. якщо не вдаЇтьс¤ скористатис¤ њњ, Ї шанс, що ви хоч щось згадаЇте (у тому випадки ¤кщо ви писали шпору сам≥). Ўпаргалка також зраджуЇ впевненост≥ на ≥спит≥, а це не мало.

як користуватис¤? ¬икладач - студент в минулому, ≥ де¤к≥ хитрощ≥ знаЇ. ј ¤кщо не знаЇ, то його вчать сам≥ студенти, своњми невдалим списуванн¤м. як говорилос¤ ран≥ше, викладач≥ "не вчора з дерева зл≥зли" ≥ розбираютьс¤ в сучасних техн≥чних засобах, правда не все. якщо злий викладач вистежив ≥ п≥ймав вас за процесом списуванн¤, або в самий не п≥дход¤щий момент шпаргалки розсипалис¤ по п≥длоз≥, ¤к конфетт≥, не роб≥ть вигл¤д, що це все матер≥ал≥зувалос¤ з пов≥тр¤. ѕосм≥хн≥тьс¤, потисн≥ть плечима ≥ соромливо з≥знайтес¤, що писали все це два тижн≥ посп≥ль. ќдин факт такоњ уваги до свого предмету може з≥грати на вашу користь. Ќе кажучи вже про те, що викладачам часто подобаЇтьс¤, сам вид розка¤вс¤ студента ... якщо спроби д≥стати шпаргалку залишилис¤ "непом≥ченими", ¤кщо викладач мовчить, значить, в≥н у принцип≥ згоден з положенн¤м речей. “ому не треба соватис¤, метушитьс¤ ≥ озиратис¤ по сторонах. ≤ взагал≥, шпаргалка спок≥йно лежить на стол≥ привертаЇ менше уваги, н≥ж та, ¤ка з пересторогами вит¤гуЇтьс¤ з нижньоњ б≥лизни. јле головна шпаргалка й незам≥нна, це наша голова. Ќазви шпор, вз¤т≥ з р≥зних джерел, ≥ не претендують на ун≥кальн≥сть. «вичайно ж, описати вс≥ шпори ≥ методи списуванн¤ неможливо. якщо ви знаЇте ще один або к≥лька метод≥в, ≥ хочете доповнити або п≥дправити статтю то пиш≥ть мен≥. ¬аш≥ коментар≥ та доповненн¤ надсилайте на shpora-zon@narod.ru з темою: Ўпаргалка та њњ застосуванн¤. ѕодив≥тьс¤ шпаргалки на цьому сайт≥, може вони вам коли-небудь стануть в нагод≥.

Ўпора на черевику - цей метод хороший дл¤ здач≥ л≥тньоњ сес≥њ, тому що шпаргалка знаходитьс¤ на п≥дошв≥ ≥ може легко перейти в непридатн≥сть, наприклад намокнувши перше необх≥дно вир≥завши у форм≥ каблука ≥ скр≥пивши книжкою, закр≥пити на п≥дошв≥ туфель, черевик≥в або крос≥вок (рекомендую туфл≥). «а тим записати необх≥дну ≥нформац≥ю ≥ сид¤чи на ≥спит≥ з всезнаючим вигл¤дом, закинувши ногу на ногу перегортати Ђкнигу знаньї. Ўпора резидент - шпора заздалег≥дь готуватис¤, ¤кщо звичайно в≥дома аудитор≥¤, в ¤к≥й ≥ буде проходити ≥спит, текст пишетьс¤ на самоклеючих пап≥рц¤х ≥ приклеюЇтьс¤ знизу столу (може п≥д≥йти ≥ скотч звичайно, але його голосн≥ше в≥дривати), але тут необх≥дно ще й встигнути зайн¤ти заздалег≥дь п≥дготовлене м≥сце ≥ н≥чого не бо¤тис¤, чесно з≥знаюс¤ сам здавав таким чином два ≥спити ≥ одну контрольну отримав в≥дм≥нно (хто б сумн≥вавс¤ =)) також можливий ≥ ще один вар≥ант, шпори резидента, коли ви ще й черговий в тому самому клас≥, де будуть вас Ђ катувати ї, ви можете заховати шпори в каб≥нет≥ там де дозволить вам ваша фантаз≥¤. Ўпора на спин≥ друга - можна наклењти на спинку ст≥льц¤ або на спинку товариша Ўпору нав≥ть у формат≥ ј4.≈тот спос≥б хороший на контрольних, коли ≥спитах багато людей, а шпор≥ст сидить на останн≥х партах, п≥дходить цей спос≥б дл¤ в≥двертих з≥рви гол≥в, тому що спос≥б дуже ризикований.