Освіта- шлях розвитку особистості

Освіта і самоосвіта

Комп'ютер помічник-помічник

Программа для перевода PDF-формата в DOC-формат!

Часто возникает проблема, что тот или иной учебник имеют PDF-формат и нет возможности редактирования. Данная программа с легкостью это исправляет и позволяет быстро, и без потерь перевести PDF-формат в обычный Word'овсий документ с расширением .doc! Качайте и наслаждайтесь... скачать

Інтернет новини

Українське радіо

Пам'ятаєте ! Наука і техніка - відомий усім радянським радіолюбителям і науковцям журнал. Оскільки зараз молодь користується інтернет ресурсами то один з них до вашої уваги.

Адреса сайту: http://n-t.ru/

Атом рубідію на фото.

Вчені сфотографували атом рубідію.Вчені з університету Отаго зробили великий науковий прорив у фізиці, розробивши техніку ізоляції і захоплення атома. Їм вдалося також вперше в світі побачити і сфотографувати цей атом.

Перехоплення атома рубідію стало можливим у результаті трирічного дослідницького проекту, проведеного на кошти Foundation for Research, Science and Technology.

Команда з чотирьох дослідників з кафедри фізики Отаго, яку очолював доктор Міккель Андерсен, використовувала технологію лазерного охолодження для уповільнення групи атомів заліза 85. Потім, були застосовані лазерні промені для ізоляції та утримання одного атома, після чого він був сфотографований через мікроскоп.

Дослідникам вдалося довести, що вони надійно і злагоджено навчилися захоплювати одиничні атоми. Це великий крок вперед на шляху до створення наступного покоління ультрашвидких квантових комп’ютерів, які будуть використовувати атоми для виконання складних завдань з обробки інформації.

Доктор Андерсен розповів, що на відміну від звичайних кремнієвих комп’ютерів, які зазвичай виконують одне завдання в даний момент часу, квантові комп’ютери мають потенціал для виконання численних довгих і складних обчислень одночасно.

“Наш метод дозволяє отримати атоми, необхідні для створення даного типу комп’ютера, і тепер стало можливим отримати і утримувати атоми”.

“Якщо ви хочете створити квантовий комп’ютер, який перевершить існуючі аналоги, то вам потрібен набір з 30 атомів, тому ми зробили великий крок вперед у цій області”, - сказав він.

Один атом настільки малий, що 10 млрд. атомів, складених пліч-о-пліч, будуть складати всього 1 метр у довжину. Атоми рухаються, звичайно, зі швидкістю звуку, що ускладнює управління ними.

Великий потоп і виникнення Чорного моря

ПЕРШОВІДКРИття ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Нині кожна ґрунтовна праця зі стародавньої історії України або Європи містить посилання на відкриття археолога Вікентія Хвойки. В 2000-му році Національний банк України до 150-річчя від дня народження В. Хвойки випустив спеціальну монету з його портретом. У світовій практиці це перше таке почесне відзначення наукових заслуг археолога. Пам’ятники Хвойці встановлено в Києві на території Міжрегіональної Академії управління персоналом і в селі Трипіллі біля Київського обласного археологічного музею. В Києві іменем науковця названо вулицю і встановлено меморіальну дошку на будинку, де він мешкав.

Національна Академія наук України і Українське товариство охорони пам’яток історії та культури встановили премію імені В. Хвойки за видатні відкриття в галузі вивчення археології. Але що ми знаємо про самого Вікентія Хвойку? Дуже мало. Документальні джерела про життя і наукову діяльність Вікентія Хвойки розпорошені по архівах і музеях багатьох міст України, Чехії і Росії. Нещодавно в Києві вийшла друком книга Івана Чернякова «Вікентій Хвойка 1850-1914». Це перша книга, де висвітлюється життя і наукові здобутки знаменитого маловідомого.

Автор — відомий науковець-археолог, який упродовж майже десяти років очолював Одеський археологічний музей, один з членів комісії з надання премії імені В. Хвойки. Вікентій Хвойка був нащадком чеських лицарів, які збідніли і стали звичайними селянами. Змалку він, тихий і скромний, більше спілкувався з дівчатками, а не з хлопцями, які часто кривдили його. В Чехії Вікентій закінчив комерційне училище. Як розповідали, коли йому було 26 років, батьки вирішили одружити його з багатою дівчиною. Щоб спекатися нелюбої, Хвойка втік за кордон і оселився в Києві, який нагадував йому старовинні міста Чехії. Більше половини життя він прожив у Києві. Спочатку Хвойка викладав тут німецьку мову, малювання, фехтування, потім зайнявся агротехнічною справою з вирощування нових сортів проса та хмелю, намагався створити нові технології обробки хмелю. Перші книги Хвойки були присвячені просу і хмелю.

Хвойка отримав похвальний лист і бронзову медаль на виставці в Ромнах у 1884 році та в Харкові в 1897 році. Навіть на престижній Паризькій сільськогосподарській виставці 1889 року його було нагороджено срібною медаллю та обрано членом Французької національної сільськогосподарської, промислової і комерційної академії. Та якось у селі Петрушки неподалік від Києва згорів дотла сарай, який слугував В. Хвойці творчою лабораторією. В ньому загинули всі його креслення, малюнки і навіть здобуті медалі. Будуючи новий сарай, Хвойка знайшов у землі багато уламків скляних браслетів. Тоді йому вкрай були потрібні гроші, і він продав знахідки колекціонерові за 60 карбованців. Однак з цього часу Вікентій Хвойка вирішив займатися тільки археологією. Було йому 43 роки. За 21 неповний рік — з 1893 до 1914 року — зумів дослідити археологічні пам’ятки майже всіх епох розвитку суспільства на території України більше, ніж у 50 місцях. Його розкопки охоплюють величезні території сучасної України — Київської, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Житомирської і Хмельницької областей.

Хоча в ті часи методика розкопок була простішою, але все-таки обсяг робіт Хвойки вражає. Вікентій Хвойка знаменитий, передусім, як першовідкривач одного з найрозвиненіших землеробських утворень — Трипільської культури часів енеоліту в Україні. Але він також відкрив Черняхівську і Зарубинецьку культури. Брак спеціальних знань з археології та історії Хвойка компенсував читанням і спілкуванням з київським археологом та істориком Володимиром Антоновичем.

Несприятливо склались у Хвойки стосунки з головою Імператорської археологічної комісії графом Олексієм Бобринським. Граф розкопав багато археологічних пам’яток, але, на відміну від Хвойки, не створив жодної наукової концепції щодо них. Черняков підозрює, що Бобринський заздрив археологічним успіхам Хвойки і тому намагався йому не допомагати і навіть перешкоджати. Не надавав фінансової допомоги, не давав Відкритого листа на право проводити археологічні розкопки. В 1907 році Хвойка розпочав розкопки на Старокиївській горі в Києві на приватних садибах. Тут можна було копати без відкритого листа.

Хвойка відкрив залишки кам’яних палаців київських князів, капища, ремісничих майстерень, велику кількість унікальних речей Київської Русі. До того археологи розкопували тільки слов’янські кургани, а розповіді літописів про багате і славне місто Київ-столицю давньоруської держави — мали вигляд легенд, які уподібнювалися казкам про стародавній Київ і його богатирів. Вікентій Хвойка відкрив матеріальні рештки цієї величі й довів, що не тільки античні міста зберегли археологічні пам’ятки, а й Київ є неабияким об’єктом унікальної старовини. Олексій Бобринський виступив з вимогою передати дослідження тільки його комісії. Також він протестував проти передання речей з розкопок у Києві до Київського міського музею: «Исключительное обогащение Киевского городского музея находками из раскопок, на производство которых академик Кондаков предлагает получить средства из Государственного казначейства, создало бы для этого провинциального музея особо привелигированное положение в ущерб главному музею государства — императорскому Эрмитажу».

Тут уже ідеться не просто про ворожі стосунки між головою Імператорської археологічної комісії О. Бобринським і київським археологом В. Хвойкою, а про розподіл історико-культурної спадщини, відбирання її у господаря, відрив старожитностей від міста, яке їх зберігало протягом тисячоліття, і якому вони належали по праву. Поки Україна належала Росії, Київ вважався провінцією, а всі інші українські міста провінцією провінції. Розкопками в Києві, Коростені та біля Канева Хвойка також започаткував систематичні дослідження пам’яток палеоліту на території України.

Найсенсаційнішою знахідкою на Кирилівській палеолітичній стоянці в Києві виявився бивень мамонта із зображеннями, вирізьбленими стародавнім митцем кам’яної доби. Це взагалі була перша знахідка мистецького виробу цієї епохи на території Східної Європи. Хвойка був одним з ініціаторів створення Київського товариства старожитностей і мистецтв. Голова товариства Богдан Ханенко фінансував розкопки Вікентія Хвойки. Та Хвойка витрачав на розкопки і власні кошти. Археолог взяв активну участь у створенні Київського міського музею. Після відкриття музею в новозбудованому приміщенні, де археолог перебував більшу частину свого часу, було дуже волого. Як згадував потім В. Хвойка, він своїми легенями висушив усе приміщення музею. Мабуть, тому і захворів на туберкульоз.

2 листопада 1914 року Хвойка помер. Могила вченого на Байковому кладовиші в Києві збереглася до нашого часу. Висунуті В. Хвойкою на основі аналізу археологічних джерел ідеї про автохтонність українського населення на території лісостепової та поліської зон України з часів пізнього палеоліту, встановлення певних періодів розвитку цього населення аж до часів Київської Русі мали величезний вплив на подальший розвиток археологічної та історичної наук не тільки в Російській імперії та Радянському Союзі, а й загалом на європейську науку. Вікентій Хвойка — відомий учений України і символ давньої дружби двох великих слов’янських народів, чия історична доля була досить схожою протягом століть.

Іван Черняков пропонує створити в Києві Музей Вікентія Хвойки. Наукові статті та книги В. Хвойки давно стали раритетними виданнями і потребують перевидання. Саме Музей В. Хвойки міг би стати просвітницьким осередком, в якому вивчались би і пропагувались наукові здобутки не лише цього визначного дослідника, а й тих, неабияких яскравих представників української науки та культури, які разом з ним самовіддано працювали на ниві збереження нашої культурної спадщини.

Новости СМИ2

Design by Vitaliy Samilyk