—оц≥олог≥¤ с≥мТњ

” цьому реферат≥ особлива увага прид≥лена родин≥ ¤к ≥нституту Ч тих специф≥чних функц≥й по народженню, зм≥сту ≥ вихованню д≥тей, що забезпечують сусп≥льству заповненн¤ покол≥нь ≥ њхню соц≥ал≥зац≥ю в конкретних ≥сторичних умовах.–одина ¤к мала група маЇ визначен≥ блага, достоњнствами, що можуть бути привабливими в очах людей. ” цьому зм≥ст≥ говоритьс¤ про ц≥нн≥сть с≥мейного способу житт¤ в пор≥вн¤нн≥ з холост¤цьким.—тан внутр≥с≥мейних в≥дносин, що дозвол¤Ї переборювати конфл≥кти ≥ зовн≥шн≥ перешкоди до с≥мейного Їднанн¤, до ефективного виконанн¤ с≥мейних ролей ≥ сп≥льноњ с≥мейноњ д≥¤льност≥ Ц це основна проблема м≥кросоц≥олог≥њ родини.

—оц≥олог≥¤ родини сконцентрована на родин≥ ¤к ц≥л≥сн≥й автоном≥њ, на родин≥ ¤к ц≥л≥сност≥, що збер≥гаЇтьс¤ з часом ≥ при чергуванн≥ р≥зноман≥тних проблем, що видозм≥нюють с≥мейну структуру.

√оловною в≥дм≥нн≥стю соц≥олог≥њ родини Ї њњ спр¤мован≥сть на з'¤суванн¤ закон≥в становленн¤, функц≥онуванн¤ ≥ розпаду родини ¤к малоњ первинноњ групи. як би не в≥др≥зн¤лис¤ своЇю ун≥кальн≥стю окрем≥ родини в р≥зн≥ епохи вони характеризуютьс¤ тими самими властивост¤ми свого виникненн¤ ≥ розпаду на всьому прот¤з≥ њхнього ≥снуванн¤. —пец≥альний ≥нтерес м≥кросоц≥олог≥њ родини складаЇтьс¤ у вивченн≥ всього загального, що присуще родинам м≥ж датами початку ≥ к≥нц¤ њхнього ≥снуванн¤ в пер≥од т≥Їњ чи ≥ншоњ тривалост≥ шлюбу.

Ќа сьогодн≥шн≥й час в ”крањн≥ смертн≥сть перевищуЇ народжуван≥сть. ѕричиною цього Ї низький р≥вень народжуваност≥. ÷е ¤вище Ї досить негативним фактором з обидвох стор≥н так ¤к в≥домо що розлученн¤ у родинах з дек≥лькома д≥тьми в к≥лька раз≥в менше, н≥ж у дво- ≥ однод≥тних родинах.

∆иттЇвий цикл родини

—≥мейна динам≥ка Ц це зм≥на одних с≥мейних под≥й ≥ншими. ѕричому п≥д под≥¤ми розум≥ютьс¤ не м≥льйони повс¤кденних с≥мейних ситуац≥й, а найб≥льш значим≥ з них, що ≥стотно впливають на зм≥ну с≥мейноњ структури. —ам≥ пом≥тн≥ ≥ важлив≥ под≥њ Ч це народженн¤ ≥ смерт≥ член≥в родини, чи присутн≥сть в≥дсутн≥сть одних чи ≥нших. —укупн≥сть с≥мейних под≥й утвор¤ть основн≥ етапи с≥мейного циклу житт¤.

≤Їрарх≥¤ с≥мейних под≥й, уз¤та по окремих частинах соц≥альноњ структури, дозвол¤Ї скласти непр¤ме у¤вленн¤ про ступ≥нь ц≥нност≥ с≥мейного способу житт¤. Ќаприклад, по опитуванню дек≥лькох дес¤тк≥в ж≥нок ≥ чолов≥к≥в з'¤сувалос¤, що на перших м≥сц¤х у родин≥ у чолов≥к≥в знаход¤тьс¤ ж≥ноч≥ рол≥ дружини ≥ матер≥ (дал≥ Ч батько, син, дочка), а в ж≥нок Ч рол≥ матер≥ ≥ дочки (дал≥ син, батько, чолов≥к).

—≥мейний цикл житт¤ може будуватис¤ за р≥зними критер≥¤ми, але при њхньому добор≥ варто врахувати, що це саме цикл, тобто повинна бути в≥дбита повторюван≥сть, регул¤рн≥сть с≥мейних под≥й.

ѕон¤тт¤ життЇвого циклу часто використовуЇтьс¤ дл¤ опису посл≥довност≥ под≥й в≥д народженн¤ до смерт≥, хоча його б≥льш точне значенн¤ в≥дноситьс¤ до посл≥довност≥ стад≥й батьк≥вства прот¤гом житт¤. ѕереаважно ц≥ цикли повторюютьс¤ в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤. .

якщо вид≥лити стад≥њ родини в залежност≥ в≥д под≥й, зв'¤заних з в≥ком д≥тей ≥ зм≥ною њхньоњ життЇвоњ ситуац≥њ, а також в≥дд≥ленн¤м дорослих д≥тей в≥д батьк≥вськоњ родини, под≥й ≥ стад≥й циклу може бути набагато б≥льше.

¬≥д свого виникненн¤ до свого розпаду родина проходить через р¤д стад≥й, що Ї предметом демограф≥чного анал≥зу. як правило, родина виникаЇ в момент встановленн¤ шлюбу. –одина росте з народженн¤м кожноњ дитини. ¬≥д народженн¤ останньоњ дитини до того моменту, коли перша дитина залишаЇ будинок, величина родини залишаЇтьс¤ пост≥йною. ” зв'¤зку з вступом у шлюб д≥тей величина родини поступово зменшуЇтьс¤ до вих≥дноњ величини (два чолов≥ки). «≥ смертю першого, а пот≥м ≥ другого члена с≥мейний цикл зак≥нчуЇтьс¤.

ѕо скороченню пер≥оду репродуктивного батьк≥вства можна судити про масштаб поширенн¤ малод≥тности родини. «б≥г цього пер≥оду з ≥нтервалом м≥ж народженн¤м першоњ ≥ другоњ дитини (у 1993 р.Ч 2,6 роки) буде говорити про повне зникненн¤ родин з 3 ≥ б≥льше д≥тьми ¤к соц≥ального феномена.

¬исновок

¬ даний час в≥тчизн¤ними соц≥ологами ≥ демографами не розроблена статистична оц≥нка поширеност≥ повного, ≥деального циклу родиниЧ нев≥дом≥ його середн¤ тривал≥сть ≥ тривал≥сть основних стад≥й. ћожна лише поб≥чно судити про це, ут≥м, ¤к ≥ про реальний с≥мейний цикл, що п≥ддаЇтьс¤ впливу розлучень, хвороб ≥ смертей.