–еферат

з дисципл≥ни ДѕравознавствоФ

на тему:

Фёридична в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмствФ

«м≥ст

¬ступ.......................................................................................................................3

1. ѕон¤тт¤ ≥ види юридичноњ в≥дпов≥дальност≥..................................................4

2. јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть...................................................................6

3.  рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть..........................................................................7

¬исновок.................................................................................................................8

—писок використаноњ л≥тератури.........................................................................9

¬ступ

«а останн≥ роки в ”крањн≥ в≥дбулись ≥ в≥дбуваютьс¤ глибок≥ економ≥чн≥ зм≥ни, зумовлен≥ процесами розбудови ринковоњ економ≥ки. «а час, що минув в≥д початку радикального реформуванн¤ адм≥стративно-командноњ економ≥ки, значною м≥рою трансформувалис¤ умови функц≥онуванн¤ вс≥х складових ланок економ≥ки, в тому числ≥ й насамперед Ц сфера ф≥нансових в≥дносин у сусп≥льств≥. ÷е повТ¤зано з по¤вою значноњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств, заснованих на недержавних формах власност≥, докор≥нною зм≥ною системи ц≥ноутворенн¤, бюджетноњ системи, а також систем оподаткуванн¤, кредитуванн¤ ≥ розрахунк≥в, певним розвитком ринковоњ ≥нфраструктури у сфер≥ ф≥нансово-кредитних в≥дносин (створенн¤ комерц≥йних банк≥в, фондових б≥рж, страхових компан≥й, ≥нвестиц≥йних фонд≥в, ≥нших ф≥нансових ≥ституц≥й), запровадженн¤м на п≥дприЇмствах ус≥х форм власност≥ податкового обл≥ку (паралельно з бухгалтерським обл≥ком). ѕопри вс≥ труднощ≥ й суперечност≥ перех≥дного пер≥оду, м≥цн≥Ї ≥ набуваЇ ц≥л≥сност≥ та адекватност≥ стосовно нових економ≥чних реал≥й правова база ф≥нансово-кредитних в≥дносин у сусп≥льств≥.

÷≥ умови вимагають в≥д субТЇкт≥в п≥дприЇмництва, фах≥вц≥в, ¤к≥ працюють на п≥дприЇмствах ≥ забезпечують њхню ф≥нансову д≥¤льн≥сть, а також в установах ф≥нансово-кредитноњ системи, глибокого опануванн¤ науки про ф≥нанси й водночас п≥двищенн¤ своЇњ компетентност≥ у нормативних актах, що регулюють практику ф≥нансових в≥дносин. —аме це ≥ створюЇ п≥дгрунт¤ дл¤ квал≥ф≥кованоњ оц≥нки ф≥нансового стану п≥дприЇмства, ф≥нансовоњ ситуац≥њ в господарств≥ крањни в ц≥лому, прийн¤тт¤ ефективних управл≥нських р≥шень, без чого шанси на усп≥х у конкурентн≥й ринков≥й боротьб≥ значно зменшуютьс¤. ќтже, зростанн¤ ≥нтересу до ф≥нансових дисципл≥н, так само ¤к ≥ ф≥нансово-правових, - обТЇктивне ¤вище; тому вивченн¤ њх буде необх≥дним у вс≥х ланках системи осв≥ти ≥ переп≥дготовки кадр≥в.

1. ѕон¤тт¤ ≥ види юридичноњ в≥дпов≥дальност≥

ёридична в≥дпов≥дальн≥сть Ї одним ≥з вид≥в соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥. “ак њњ розгл¤дають ус≥ галуз≥ юридичноњ науки.

≈фективн≥сть ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, ¤к ≥ вс≥Їњ системи ф≥нансово-кредитного механ≥зму, залежить в≥д ступен¤ њњ правовоњ врегульованост≥ та охорони передумов значущоњ дл¤ нењ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в. ѕри цьому соц≥альна роль права пол¤гаЇ у збереженн≥ й забезпеченн≥ нормального функц≥онуванн¤ ф≥нансово-крадитноњ системи. –егулюванн¤ ф≥нансових в≥дносин зд≥йснюЇтьс¤ юридичними нормами, ¤к≥ ¤вл¤ють собою загальнообовТ¤зков≥ правила повед≥нки, що визначають права й обовТ¤зки ос≥б у цих в≥дносинах ≥ забезпечуютьс¤ примусовою силою державноњ влади. ёридична норма ставить у певн≥ рамки соц≥ально забезпечену можлив≥сть поступати в≥дпов≥дно до своњх можливостей та ≥нтерес≥в.

ћ≥ра обмеженн¤ свободи задана передус≥м тим, що однаково в≥льн≥ вс≥ ≥нш≥ субТЇкти. Ќеобх≥дн≥сть зважати на взаЇмну повед≥нку стаЇ загальною справою, тому до контролю за дотриманн¤м в≥дпов≥дних правил закликаЇ держава.

«а характером д≥њ функц≥онуюч≥ в сусп≥льств≥ юридичн≥ норми под≥л¤ютьс¤ на регул¤тивн≥, охоронн≥ й деф≥н≥тивн≥.

–егул¤тивн≥ норми безпосередньо нормують повед≥нку субТЇкт≥в сусп≥льних в≥дносин, опосередковуючи належн≥ њм субТЇктивн≥ права та обовТ¤зки. –егул¤тивн≥ норми своЇю чергою под≥л¤ютьс¤ на заборонн≥ (њх диспозиц≥¤ м≥стить заборону, що зобовТ¤зуЇ утримуватись в≥д певного роду д≥й), правомочн≥ (њх диспозиц≥¤ м≥стить дозв≥л, тобто право на вчиненн¤ тих чи ≥нших д≥й) ≥ зобовТ¤зальн≥ (њх диспозиц≥¤ м≥стить приписи, що Ї своЇр≥дним поЇднанн¤м заборони й дозволу: субТЇкт не т≥льки маЇ право зд≥йснювати рекомендоване, а й зобовТ¤заний це робити; йому заборонено утримуватись в≥д того, на що в≥н уповноважений).

ќхороннн≥ норми регулюють в≥дносини юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, ¤к≥ виникають внасл≥док порушенн¤ регул¤тивних норм.

ƒеф≥н≥тивн≥ норми правил повед≥нки не встановлюють, а дають визначенн¤ пон¤ть, категор≥й, ¤вищ, що мають юридичне значенн¤.

Ќаведена класиф≥кац≥¤ Ї в≥дносно умовною, однак вона в≥дображаЇ особливост≥ структури права, даЇ змогу кращу зрозум≥ти цей соц≥альний ≥нститут ¤к складне сусп≥льне утворенн¤, ¤к систему.

Ќа повед≥нку людей юридична норма впливаЇ або заборон¤ючи, або дозвол¤ючи, або одночасно ≥ дозвол¤ючи, ≥ заборон¤ючи, тобто рекомендац≥йно.

Ќорма права, що м≥стить заборону, обмежуЇтьс¤ здеб≥льшого вказ≥вкою в диспозиц≥њ на те, чого не можна робити або не можна не робити. јле ≥нод≥ заборона стаЇ лише зворотним боком позитивного правила повед≥нки. «аборон¤ючи один шл¤х задоволенн¤ потреби, право саме цим спонукаЇ субТЇкта шукати ≥нш≥ шл¤хи й активно д≥¤ти в дозволених напр¤мах.

2. јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть

јдм≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть ¤к вид юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ пол¤гаЇ у застосуванн≥ до ос≥б, ¤к≥ вчинили адм≥стративн≥ правопорушенн¤ (проступки), адм≥стративних ст¤гнень, що т¤гнуть дл¤ цих ос≥б обт¤жлив≥ насл≥дки майнового чи ≥ншого характеру й накладаютьс¤ уповноваженими на те органами або посадовими особами на п≥дставах ≥ в пор¤дку, встановлених нормами адм≥стративного права.

ќсновним нормативним актом, що регулюЇ адм≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть, Ї  одекс ”крањни про адм≥стративн≥ правопорушенн¤. ¬≥н закр≥плюЇ пон¤тт¤ адм≥стративного правопорушенн¤, види адм≥стративних ст¤гнень, загальн≥ правила та пор¤док њх застосуванн¤, систему складу адм≥стративних проступк≥в. ѕаралельно з цим  одексом д≥ють норми, з р≥зних причин не включен≥ до нього, що також встановлюють адм≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть, але м≥ст¤тьс¤ в законодавчих м≥жгалузевих актах (наприклад у «аконах Дѕро державну податкову службу в ”крањн≥Ф, Дѕро пор¤док погашенн¤ зобовТ¤зань платник≥в податк≥в перед бюджетом та державними ц≥льовими фондамиФ).

јдм≥стративний проступок Ц це насамперед д≥¤нн¤, повед≥нка, вчинок людини, д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть, це акт зовн≥шнього вираженн¤ ставленн¤ особи до реальноњ д≥йсност≥, ≥нших людей, держави, сусп≥льства. “аке д≥¤нн¤ визнаЇтьс¤ адм≥стративним проступком за на¤вност≥ певних ознак, до ¤ких належать сусп≥льна шк≥длив≥сть, протиправн≥сть, винуват≥сть та адм≥стративна каран≥сть.

ћ≥рою адм≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї адм≥стративне ст¤гненн¤, ¤ке т¤гне за собою певн≥ неспри¤тлив≥ дл¤ порушника насл≥дки, застосовуЇтьс¤ з метою його вихованн¤ та попередженн¤ вчиненн¤ нових правопорушень. ” ст. 24  пјѕ названо с≥м вид≥в адм≥стративних ст¤гнень: попередженн¤, штраф, оплатне вирученн¤ предмета, конф≥скац≥¤ предмета або грошей, позбавленн¤ спец≥ального права, виправн≥ роботи та адм≥стративний арешт.

„инний  пјѕ передбачаЇ ≥ р¤д адм≥стративних проступк≥в, ¤к≥ вчин¤ютьс¤ в сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

3.  рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть

 рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть Ї одним ≥з вид≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, ¤ка встановлюЇтьс¤ державою в крим≥нальному прав≥ ≥ настаЇ за протиправн≥ д≥¤нн¤ людини, ¤к≥ були нею вчинен≥ умисно або з необережност≥.

’арактерними ознаками крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї њњ звТ¤зок лише з≥ спец≥альним видом правопорушенн¤ Ц злочином та обовТ¤зок особи в≥дпов≥дати перед державою за вчиненн¤ цього злочину лише в≥дпов≥дно до закону ≥ лише за вироком суду.

ѕ≥дставою дл¤ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї на¤вн≥сть передбачених крим≥нальним правом обТЇктивних (обТЇкт, предмет, д≥¤нн¤, насл≥дки та причинний звТ¤зок) ≥ субТЇктивних (субТЇкт, вина, мотив ≥ мета) ознак, ¤к≥ характеризують певне сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤ ¤к злочин. —укупн≥сть таких ознак маЇ назву склад злочину, ¤кий визначаЇтьс¤ диспозиц≥Їю певноњ статт≥ ќсобливоњ частини та положенн¤ми «агальноњ частини  рим≥нального кодексу ”крањни.

ѕорушенн¤ законодавства у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств визначаютьс¤ злочинами ≥ т¤гнуть за собою крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть лише за умови, що вони Ї сусп≥льно небезпечними, тобто спричин¤ють або м≥ст¤ть у соб≥ реальну загрозу спричиненн¤ шкоди сусп≥льним в≥дносинам, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ крим≥нальним законом.

 рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за сусп≥льно небезпечн≥ правопорушенн¤ у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств може наставати за вчиненн¤:

- злочин≥в у сфер≥ гоподарськоњ д≥¤льност≥: ухиленн¤ в≥д поверненн¤ виручки в ≥ноземн≥й валют≥, незаконне в≥дкритт¤ або використанн¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в, ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в та ≥н.

- службових злочин≥в, зокрема зловживанн¤ владою та службовим становищем, службове п≥дробленн¤, службова недбал≥сть, перевищенн¤ влади або службових повноважень;

- злочин≥в проти власност≥ Ц привласненн¤, розтрата майна або заволод≥нн¤ ним шл¤хом зловживанн¤ службовим становищем.

¬исновок

ќтже, ф≥нанси Ц це ситема певних економ≥чних в≥дносин, за допомогою ¤ких у грошов≥й форм≥ шл¤хом формуванн¤ й використанн¤ спец≥альних (централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих) ц≥льових фонд≥в у сусп≥льств≥ зд≥йснюютьс¤ процеси розпод≥лу нац≥онального багатства, сукупного сусп≥льного продукту ≥ нац≥онального доходу з метою дос¤гненн¤ завдань соц≥ально-економ≥чного розвитку, що сто¤ть перед сусп≥льством.

¬икористанн¤ ф≥нанс≥в даЇ змогу п≥дприЇмствам виробничоњ сфери забезпечувати вир≥шенн¤ виробничих ≥ соц≥ально-економ≥чних проблем свого функц≥онуванн¤. ѕри цьому сфера ф≥нансових в≥дносин п≥дприЇмств включаЇ в себе в≥дносини:

- м≥ж п≥дприЇмством ≥ його засновниками з приводу формуванн¤ статутного кап≥талу;

- м≥ж п≥дприЇмством ≥ державою у межах законодавства про оподаткуванн¤, соц≥альне страхуванн¤, формуванн¤ загальнодержавних ц≥льових грошових фонд≥в;

- м≥ж п≥дприЇмством ≥ банками з приводу одержанн¤ й поверненн¤ кредит≥в;

- м≥ж п≥дприЇмством та його постачальниками й покупц¤ми з приводу виконанн¤ господарських договор≥в ≥ зобовТ¤зань;

- усередин≥ п≥дприЇмства;

- м≥ж п≥дприЇмством у ц≥лому та його п≥дрозд≥лами;

- м≥ж п≥дприЇмством ≥ його прац≥вниками.

” сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств часто ≥снують порушенн¤ законодавства, тому п≥дприЇмства несуть юридичну в≥дпов≥дальн≥сть, що Ї одним ≥з вид≥в соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥. ™ також два види юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ п≥дприЇмств у сфер≥ њх ф≥нансовоњ в≥дпов≥дальност≥:

- адм≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть;

- крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть.

—писок використаноњ л≥тератури

1. Ѕандурка ќ.ћ.,  оробов ћ.я., ќрлов ѕ.≤., ѕетрова  .я. ‘≥нансова д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства: ѕ≥дручник. Ц 2-ге вид., перероб. ≥ доп. Ц  .: Ћиб≥дь, 2003. Ц 348 с.

2. ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в украњни в≥д 19 лютого 1993 р. Дѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ.

3. ќнисько —.ћ., ћарич ѕ.ћ. ‘≥нанси п≥дприЇмств. ѕ≥дручник дл¤ студент≥в вищих навчальних заклад≥в осв≥ти. Ц Ћьв≥в: Дћагнол≥¤ ѕлюсФ, 2004.

4. —авлук ћ.≤. ћ≥жнародн≥ розрахунки та валютн≥ операц≥њ: Ќавч. пос≥б. Ц  .:  Ќ≈”, 2002. Ц 392 с.