II. ƒержавна атрибутика:
ƒержавний г≥мн
03 вересн¤ 1814 року ‘ренс≥с —котт ей Ц молодий усп≥шний американський юрист прињхав до форту ћак √енр≥ (один ≥з форт≥в, ¤к≥ захищали Ѕалт≥мор) дл¤ зд≥йсненн¤ обм≥ну полоненими ≥ застав його в облоз≥. Ѕитва була дуже важкою дл¤ американц≥в, британц≥ оборон¤лис¤ ц≥лу н≥ч. ¬ранц≥ 13-го вересн¤, побачивши що американський прапор вже майорить над фортом, ‘ренс≥с ей був такий захоплений, що вир≥шив написати в≥рша з ц≥Їњ нагоди. ¬перше цей в≥рш був опубл≥кований п≥д назвою У«ахист форту ћак √енр≥Ф. ¬≥рш став дуже попул¤рним в јмериц≥ ≥ композитор ƒжон —теффорд —м≥т поклав його на музику. «годом п≥сн¤, ¤ку назвали Уѕрапор ≥з з≥рками та смугамиФ була адаптована самим ‘ренс≥сом еЇм дл¤ наземноњ арм≥њ ≥ флоту, а 03 березн¤ 1931 року онгрес —Ўј зробив њњ оф≥ц≥йним г≥мном —получених Ўтат≥в.
ƒержавний прапор
Ќ≥хто точно не знаЇ, хто розробив американський прапор. Ќай≥мов≥рн≥ше, що це був онгресмен ‘ренс≥с ’опк≥нсон, але де¤к≥ ≥сторики стверджують, що це була кравчин¤ ≥з ‘≥ладельф≥њ Ѕетс≥ –осс.
14 червн¤ 1777 року онгес випустив перший акт про прапор —Ўј: 13 смуг почергово червоного ≥ б≥лого кольору, у верхньому л≥вому кут≥ 13 золотих з≥рок на синьому тл≥, ¤к≥ символ≥зуватимуть 13 штат≥в, ¤к≥ обТЇдналис¤ у нове суз≥рТ¤.
≥льк≥сть з≥рок на прапор≥ —Ўј м≥н¤лась багато раз≥в в≥дпов≥дно до входженн¤ у федерац≥ю нових штат≥в. «араз њх 50 ≥ розташован≥ вони у 9 л≥н≥й по 6 чи 5 з≥рок почергово.
Ѕ≥лий кол≥р символ≥зуЇ чистоту ≥ невинн≥сть, червоний Ц см≥лив≥сть ≥ в≥двагу, а синЇ тло п≥д з≥рками - справедлив≥сть ≥ наполеглив≥сть.
«≥рки символ≥зують небеса ≥ божественне призначенн¤ людини. —муги символ≥зують промен≥ св≥тла, що йдуть в≥д сонц¤.
ƒержавний символ
ƒержавним символом —Ўј Ї б≥логоловий орел. ÷е р≥дк≥сний вид, ¤кий тим не менше зустр≥чаЇтьс¤ у вс≥х частинах —Ўј ≥ знаходитьс¤ п≥д захистом у вс≥х штатах. ≤снуЇ к≥лька державних програм дл¤ захисту ≥ в≥дтворенн¤ попул¤ц≥њ цих птах≥в.
III. ƒержавний устр≥й ≥ пол≥тичний лад
—Ўј Ї президентською республ≥кою, в оституц≥њ —Ўј1787р. закр≥плений орган≥зац≥йно - правовий розпод≥л влади ≥ закр≥плюЇтьс¤ принцип балансу вдлад.
ќрган≥зац≥¤ влади
ѕарламент —Ўј називаЇтьс¤ онгрес ≥ утворений ≥з двох палат: палати представник≥в ≥ сенату. ¬иконавчу владу зд≥йснюЇ президент. ћ≥н≥стри виконують роль радник≥в президента ≥ не утворюють ур¤ду Ц це каб≥нет президента, його дорадчий орган. ѕосади премТЇр Ц м≥н≥стра в —Ўј немаЇ. ¬≥це Ц президент не маЇ суттЇвих повноважень, а лише зам≥щаЇ президента ≥ виконуЇ його дорученн¤. ≤снують 2 судових системи: федеральна ≥ судова система штат≥в.
јмериканський федерал≥зм
—Ўј Ї федеративною державою, дуже потужною в економ≥чному в≥дношенн≥. —убТЇктами ц≥Їњ федерац≥њ Ї 50 штат≥в. “еритор≥¤ —Ўј включаЇ також о-ви ѕуерто Ц –≥ко ≥ √уам. ќстрови ћ≥кронез≥њ Ї Уасоц≥йованими ≥з —Ўј державамиФ. ¬ пр¤мому управл≥нн≥ —Ўј знаход¤тьс¤ о-ви —х≥дне —амоа ≥ ¬≥рг≥нськ≥ о-ви, ¤к≥ мають статус територ≥й —Ўј.
ќсобливий статус маЇ федеральний округ олумб≥¤. ¬ашингтон Ц столиц¤ —Ўј, ¤ка знаходитьс¤ на територ≥њ цього округу, користуЇтьс¤ самоуправл≥нн¤м: населенн¤ пр¤мими виборами обираЇ м≥ську раду ≥ мера.
Ўтати Ї державними утворенн¤ми. ¬они вс≥ р≥вноправн≥, не мають державного суверен≥тету ≥ не мають права виходу ≥з —Ўј. ѕроте вони приймають своњ конституц≥њ, ¤к≥ повинн≥ в≥дпов≥дати онституц≥њ —Ўј. Ўтати можуть видавати своњ закони, мають власне громад¤нство. ѓх громад¤ни р≥вноправн≥ на територ≥њ ус≥Їњ федерац≥њ. онституц≥¤ —Ўј заборон¤Ї штатам вступати до будь-¤ких союз≥в, договор≥в чи конфедерац≥й, укладати угоди ≥з ≥ншими штатами чи ≥ноземними державами.
—труктура орган≥в штат≥в под≥бна до структури федеральних орган≥в.
ѕол≥тичне житт¤ —Ўј
¬ир≥шальне значенн¤ у пол≥тичному житт≥ —Ўј мають в основному дв≥ пол≥тичн≥ парт≥њ:–еспубл≥канська ≥ ƒемократична, утворен≥ ще в ’≤’ ст. –еспубл≥канц≥ виступають у внутр≥шн≥й пол≥тиц≥ за скороченн¤ ф≥нансових соц≥альних програм (асигнуванн¤ на осв≥ту, охорону здоров'Т, житло, допомога безроб≥тн≥м), а у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ вимагають значного скороченн¤ ф≥нансовоњ допомоги ≥ншим крањнам. ƒемократи займають протилежн≥ позиц≥њ. ќбидв≥ парт≥њ не мають пост≥йних програм Ц вони приймають лише передвиборч≥ ман≥фести, та й те головним чином у р≥к вибор≥в президента, не мають пост≥йного членства (членами парт≥њ вважаютьс¤ вс≥, хто голосував на виборах за кандидат≥в даноњ парт≥њ). «а¤вку на л≥дерство в парт≥њ робить перед виборами той чи ≥нший в≥домий пол≥тик, ¤к правило сенатор чи губернатор штату.
“акож великий вплив на пол≥тику —Ўј, особливо економ≥чну, мають п≥дприЇмницьк≥ союзи, ¤к≥ д≥ють у р≥зноман≥тних формах (галузев≥ ≥ нац≥ональн≥ асоц≥ац≥њ, торг≥вельн≥ палати та ≥н.).
ѕрофсп≥лки не в≥д≥грають особливоњ рол≥ в пол≥тичному житт≥, оск≥льки займатис¤ пол≥тичною д≥¤льн≥стю њм заборон¤Ї законодавство.
ƒуже силою в —Ўј Ї лобб≥сти, ¤к≥ д≥ють при онгрес≥. ÷е представники ф≥рм, банк≥в, громадських обТЇднань, ¤к≥ ставл¤ть соб≥ за мету спри¤ти чи перешкоджати прийн¤ттю певного законодавства в ≥нтересах тих ос≥б чи орган≥зац≥й, ¤ких вони представл¤ють. ¬ —Ўј д≥Ї закон про лобб≥зм 1946р., ¤кий зобовТ¤зуЇ њх зареЇструватис¤ в клерк≥в онгресу ≥ пов≥домити, чињ ≥нтереси вони представл¤ють, хто ф≥нансуЇ њх д≥¤льн≥сть ≥ ¤ким Ї њх особистий гонорар.
¬иборча система
¬ибори Ї загальними ≥ р≥вними. ƒо вс≥х представницьких орган≥в вибори пр¤м≥, але президент ≥ в≥це Ц президент —Ўј обираютьс¤ опосередкованим шл¤хом (виборщиками). Ќа виборах застосовуЇтьс¤ таЇмне голосуванн¤. ÷ентрального органу дл¤ проведенн¤ вибор≥в у —Ўј не ≥снуЇ. ‘едеральна виборча ком≥с≥¤ лише сл≥дкуЇ за виконанн¤м закон≥в про федеральн≥ вибори, а самою орган≥зац≥Їю вибор≥в не займаЇтьс¤. ѕереможець визначаЇтьс¤ на основ≥ мажоритарноњ системи в≥дносноњ б≥льшост≥ при виборах в онгрес, ≥ на основ≥ абсолютноњ б≥льшост≥ при виборах президента ≥ в≥це Ц президента.
IV. ƒержавн≥ органи управл≥нн¤ ≥ перш≥ особи держави. «аконодавча, виконавча ≥ судова влади.
«аконодавча влада ≥ њњ органи
ѕарламент —Ўј називаЇтьс¤ онгрес ≥ утворений ≥з двох палат: палати представник≥в ≥ сенату. ѕалата представник≥в обираЇтьс¤ на 2 роки у склад≥ 435 депутат≥в по одномандатних округах. ќбраними можуть бути лише громад¤ни —Ўј, ¤к≥ дос¤гли в≥ку 25 рок≥в, перебувають у громад¤нств≥ —Ўј не менше 7 рок≥в ≥ проживають у тому штат≥, в ¤кому балатуютьс¤ по виборчому округу. —енатори обираютьс¤ строком на 6 рок≥в, по 2 в≥д кожного штату, але д≥Ї принцип ротац≥њ:третина сенатор≥в обираЇтьс¤ кожн≥ 2 роки. ƒепутати ≥ сенатори Ї профес≥йними парламентар≥¤ми, мають в≥льний мандат, не можуть бути в≥дкликан≥ виборц¤ми. ожна палата створюЇ своњ кер≥вн≥ ≥ внутр≥шн≥ органи. «ас≥данн¤ми нижньоњ палати керуЇ сп≥кер (в≥н завжди Ї представником парт≥њ б≥льшост≥), в сенат≥ головуЇ в≥це Ц президент.
онгрес створюЇ ≥з своњх член≥в р≥зноман≥тн≥ ком≥тети: пост≥йн≥ обТЇднан≥ ком≥тети обох палат ≥ пост≥йн≥ спец≥ал≥зован≥ ком≥тети кожноњ з палат, а також тимчасов≥ спец≥альн≥ ком≥тети дл¤ досл≥дженн¤ окремих питань.
¬ обох палатах онгресу Ї парт≥йн≥ фракц≥њ б≥льшост≥ ≥ меншост≥. ѕри конгрес≥ д≥Ї багато адм≥н≥стративно-техн≥чних ≥ допом≥жних служб. ѓх загальний штат перевищуЇ 30 тис¤ч ос≥б.
онгрес працюЇ в сес≥йному пор¤дку, головною формою його д≥¤льност≥ Ї законотворч≥сть. «аконодавча ≥н≥ц≥атива належить т≥льки членам обох палат. ѕрезидент маЇ право вносити лише законопроект про бюджет. ѕроте на практиц≥ пол≥тика в галуз≥ законодавства визначаЇтьс¤ щор≥чними посланн¤ми президента конгресу.
¬иконавча влада ≥ њњ органи
ѕрезидент ≥ в≥це - президент
¬иконавчу владу зд≥йснюЇ президент. ћ≥н≥стри виконують роль радник≥в президента ≥ не утворюють ур¤ду Ц це каб≥нет президента, його дорадчий орган. ѕосади премТЇр Ц м≥н≥стра в —Ўј немаЇ, цю роль виконуЇ президент. ¬ каб≥нет≥ президента питанн¤ вир≥шуютьс¤ не голосуванн¤м: р≥шенн¤ приймаЇ президент. ¬≥це Ц президент не маЇ суттЇвих повноважень, а лише зам≥щаЇ президента ≥ виконуЇ його дорученн¤.
ѕ≥д кер≥вництвом президента —Ўј окр≥м м≥н≥стр≥в працюють р≥зн≥ в≥домства, де¤к≥ з них мають важлив≥ший статус, н≥ж де¤к≥ м≥н≥стерства (наприклад –ада нац≥ональноњ безпеки).
ѕрезидент ≥ в≥це Ц президент —Ўј обираютьс¤ опосередкованим шл¤хом Ц виборщиками терм≥ном на 4 роки. “а сама особа не може бути обрана президентом б≥льше двох раз≥в (це стосуЇтьс¤ також ≥ в≥це Ц президента).
ѕрезидент забезпечуЇ виконанн¤ закон≥в ≥ визначаЇ повноваженн¤ вс≥х посадових ос≥б федерац≥њ. ѕрезидент представл¤Ї державу у внутр≥шн≥х справах ≥ в м≥жнародних в≥дносинах, маЇ право заключати м≥жнародн≥ договори ≥ Ї головнокомандувачем збройних сил ≥ нац≥ональноњ гвард≥њ. ѕрезидент звертаЇтьс¤ до конгресу ≥з щор≥чними посланн¤ми ≥ рекомендуЇ прийн¤тт¤ певних закон≥в, склика. онгрес на надзвичайну сес≥ю. ѕрезидент призначаЇ вищих посадових ос≥б, посл≥в, федеральних судд≥в та ≥н. ѕрезидент —Ўј не несе пол≥тичноњ в≥дпов≥дальност≥ перед конгресом, але може бути зм≥щений з посади в пор¤дку ≥мп≥чменту.
ћ≥н≥стерства ≥ в≥домства
–оль каб≥нету м≥н≥стр≥в в —Ўј виконуЇ каб≥нет президента. ¬ тепер≥шн≥й час це менше двадц¤ти людей: кер≥вники 14 м≥н≥стерств, 3 м≥н≥стра без портфел¤, в тому числ≥ пост≥йний представник —Ўј в ќќЌ. ≥льк≥сть р≥зних в≥домств при президент≥ дос¤гаЇ к≥лькох сотень, головн≥ з них в≥н очолюЇ сам (–ада нац≥ональноњ безпеки, –ада з економ≥чноњ пол≥тики ≥ т. ≤н.). “ому в —Ўј прийн¤то говорити не про ур¤д, а про адм≥н≥страц≥ю президента.
—удова влада ≥ њњ органи
¬ —Ўј функц≥онують 2 судов≥ системи: федеральна система ≥ судова система штат≥в. ќбидв≥ вони очолюван≥ верховними судами в≥дпов≥дно федерац≥њ ≥ кожного штату.
—удова система —Ўј утворена трьома ланками: ¬ерховний суд —Ўј, апел¤ц≥йн≥ суди (њх 12), окружн≥ суди (94). ¬оЇнн≥ суди утворюють особливу ланку судовоњ системи.
√оловну роль в судов≥й систем≥ —Ўј в≥д≥граЇ ¬ерховний суд —Ўј. ¬≥н включаЇ 9 член≥в (включно з головою), ¤к≥ призначаютьс¤ президентом —Ўј за згодою сенату. ¬ерховний суд зд≥йснюЇ конституц≥йний контроль ≥ Ї останньою ≥нстанц≥Їю з таких питань.
—удов≥ системи штат≥в дуже р≥зноман≥тн≥. ™ загальн≥ суди, миров≥ судд≥, пол≥цейськ≥ суди ≥з крим≥нальних справ, багато р≥зних спец≥альних суд≥в Ц у справах неповнол≥тн≥х, ≥з трудових спор≥в, морськ≥ суди ≥ т. ≥н.
—уди штат≥в формуютьс¤ по р≥зному: судд≥ обираютьс¤ населенн¤м, призначаютьс¤ мерами м≥ст, мун≥ципальними владами, головами вищих суд≥в.
«агалом можна зробити висновок, що система орган≥зац≥њ влади в —Ўј вдало вр≥вноважуЇ г≥лки влади з тим, щобжодна ≥з них не була такою, щобвивищитис¤ над ≥ншою. ÷е ≥ Ї вт≥ленн¤м в житт¤ принципу балансу влад. ѕрезидент не може розпустити конгрес, але ≥ конгрес не може зм≥стити президента ≥ його м≥н≥стр≥в (кр≥м випадк≥в ≥мп≥чменту). ¬оту недов≥ри м≥н≥страм не передбачений, але вже саме њх призначенн¤ вимагаЇ згоди сенату. ¬ерховний суд зд≥йснюЇ конституц≥йний контроль ≥ маЇ право визнати закони конгресу не д≥йсними.
ѕерш≥ особи держави
¬иборча система —Ўј була коротко описана вище, тому немаЇ потреби повертатис¤ до нењ у цьому розд≥л≥. ¬арто лише зазначити, що на виборах 2000 року ситуац≥¤ ускладнилас¤ через неможлив≥сть швидкого ч≥ткого визначенн¤ переможц¤.
ќф≥ц≥йно н≥би перем≥г ƒжордж Ѕуш молодший, але ≥ ≈л √ор скориставс¤ на¤вн≥стю п≥дстав ≥ подав позов до ¬ерховного —уду —Ўј. ѕроте поки р≥шенн¤ ще не винесене, тому в≥зьму на себе см≥лив≥сть по≥нформувати ¬ас докладн≥ше про кандидата в≥д республ≥канц≥в ƒжорджа Ѕуша.
Ѕуш-молодший Ц 46-й губернатор штату “ехас. ¬≥н народивс¤ у 1946 роц≥ в “ехас≥, отримав осв≥ту бакалавра в ™льському ун≥верситет≥. —лужив п≥лотом у Ќац≥ональн≥й ѕов≥тр¤н≥й √вард≥њ “ехасу. ѕочав свою карТЇру в паливно-енергетичному б≥знес≥ в ћ≥дленд≥ у 1975 роц≥ ≥ працював в енергетиц≥ до 1986. ѕрацював дл¤ презедентськоњ кампан≥њ свого батька у 1988 роц≥. 8 листопада 1994 року був обраний губернатором штату “ехас 53.5 в≥дсотками голос≥в. Ѕуш став першим в ≥стор≥њ губернатором штату “ехас, переобраним на наступний чотирир≥чний терм≥н у 1998 роц≥.
ћаЇ репутац≥ю консерватора, ¤кий проводить пол≥тику, засновану на принципах персональноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ строгого контролю на м≥сц¤х. 14 березн¤ 2000 року в≥н здобув достатньо голос≥в, щоб стати кандидатом у президенти в≥д –еспубл≥канськоњ парт≥њ —Ўј.
ѕротагом трьох терм≥н≥в на посту губернатора ƒж. Ѕуш працював у т≥сному сп≥вроб≥тництв≥ ≥з м≥сцевими л≥дерами, пров≥в реформу дл¤ покращенн¤ ситуац≥њ у публ≥чних школах, пров≥в жорстку реформу крим≥нального законодавства, а також пров≥в два великих зниженн¤ податк≥в.
—воњм першочерговим завданн¤м в≥н називаЇ п≥двищенн¤ р≥вн¤ осв≥ти, зниженн¤ податк≥в, п≥двищенн¤ ф≥нансуванн¤ арм≥њ, п≥двищенн¤ р≥вн¤ соц≥ального захисту ≥ охорони здоровТ¤.
V. «овн≥шн¤ пол≥тика держави
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ холодноњ в≥йни, —Ўј намагаютьс¤ дос¤гнути стаб≥льного становища у св≥т≥, пропагують в≥льний ринок ≥ демократ≥ю. ќсновними важел¤ми дл¤ веденн¤ такоњ пол≥тики Ї ћ≥жнародний ¬алютний ‘онд, —в≥товий Ѕанк , ƒ≥¤льн≥сть в ќќЌ та Ќј“ќ. ќсобливо це стосуЇтьс¤ крањн колишнього соц≥ал≥стичного табору. ¬ јфриц≥ —Ўј надають сильну п≥дтримку демократичному ур¤ду ѕ≥вденноњ јфрики ≥ намагаютьс¤ п≥дтримати демократичн≥ прагненн¤ на решт≥ цього континенту.
¬ своњй економ≥чн≥й пол≥ттиц≥ —Ўј пропагують поширенн¤ в≥льного ринку, що Ї основною передумовою економ≥чного зростанн¤. Ѕудучи членом рег≥ональних американських м≥жнародних орган≥зац≥й —Ўј активно провод¤ть таку пол≥тику в американському рег≥он≥. —Ўј по зак≥нченн≥ холодноњ в≥йни почали п≥дтримувати розвиток —в≥товоњ ќгран≥зац≥њ “орг≥вл≥ дл¤ усуненн¤ барТЇр≥в, ¤к≥ заважають запровадженню в≥дкритого ринку у вс≥й ™вроп≥. „ерез д≥¤льн≥сть ћ≥жнародного ¬алютного ‘онду ≥ —в≥тового Ѕанку —Ўј намагаютьс¤ п≥дтримати крањни, що розвиваютьс¤, спонукати њх до побудови ринковоњ економ≥ки.
ƒе¤к≥ крањни, так≥ ¤к ≤рак, —ерб≥¤, уба, ѕ≥вн≥чна оре¤ ≥ в менш≥й м≥р≥ –ос≥¤ ≥ итай знаход¤тьс¤ в б≥льш чи менш ¤вн≥й опозиц≥њ до —Ўј та њх зовн≥шньоњ пол≥тики. ≤нш≥, наприклад ‘ранц≥¤, вважають, що не змогли б дос¤гнути свого становища у м≥жнародних в≥дносинах без партнерства ≥з —Ўј. ѕотр≥бно зазначити, що —Ўј здатн≥ провадити свою зовн≥шню пол≥тику не лише мирними методами: прикладом може стати сумнов≥дома криза у осово чи ≤ракська кампан≥¤.
¬ажливе м≥сце у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ —Ўј пос≥дають також зусилл¤ по поширенню Ќј“ќ на сх≥д. ÷е питанн¤ в≥дчутно в≥дбиваЇтьс¤ зокрема на рос≥йсько-американських в≥дносинах.
“акож важливим аспектом д≥¤льност≥ —Ўј на св≥тов≥й арен≥ Ї боротьба ≥з м≥жнародними терористичними орган≥зац≥¤ми. ¬ жовтн≥ 1999 року держсекретар ћадлен ќлбрайт видала вказ≥вки в≥дпов≥дним ≥нстанц≥¤м крањни, в ¤ких м≥ститьс¤ перел≥к 28 м≥жнародних терористичних угруповань, а також ≥ заход≥в, ¤ких потр≥бно вжити дл¤ максимального ускладненн¤ њх д≥¤льност≥. ÷ей список поновлюЇтьс¤ щороку.
¬еликою проблемою в —Ўј Ї нелегальна м≥грац≥¤. ƒл¤ контролю за нею ≥снуЇ ≈м≥грац≥йна —лужба, ¤ка Ї першою ≥нстанц≥Їю ≥ маЇ найвищ≥ повноваженн¤ щодо контролю за м≥грантами.
ƒуже велика увага в —Ўј надаЇтьс¤ боротьб≥ ≥з м≥жнародним наркоб≥знесом. —творено багато орган≥зац≥й по боротьб≥ ≥з наркотиками. онгрес —Ўј започаткував програму У—в≥т без наркотик≥вФ у 1997 роц≥. ўороку на цю програму вид≥л¤Їтьс¤ 1 000 000 долар≥в —Ўј. Ѕагато робитьс¤ в —Ўј ≥ проф≥лактичних заход≥в дл¤ молод≥: створюютьс¤ клуби Ув≥льн≥ в≥д наркотик≥вФ, провод¤тьс¤ р≥зноман≥тн≥ розТ¤снювальн≥ заходи в школах та коледжах, публ≥куютьс¤ статт≥ в пер≥одиц≥. ѕрацюЇ б≥льше 50 федеральних агенц≥й ≥ √оловний ќф≥с Ќац≥онального ¬≥дд≥лу по боротьб≥ ≥з наркотиками. ≤снуЇ багато реаб≥л≥тац≥йних програм дл¤ бажаючих позбавитис¤ наркотичноњ залежност≥.
«агалом, можна сказати, що вир≥шенн¤ б≥льшост≥ м≥жнародних ускладнень ≥ питань значною м≥рою залежить в≥д ставленн¤ —Ўј до даноњ проблеми. —Ўј Ї супердержавою ≥ може ¤коюсь м≥рою диктувати свою волю на св≥тов≥й арен≥ використовуючи ф≥нансов≥ чи в г≥ршому раз≥ силов≥ важел≥.
VI. Ќа¤вн≥сть украњнськоњ д≥аспори та њњ д≥¤льн≥сть
”крањнський оніресовий ом≥тет јмерики Ц це центральний представницький орган украњнц≥в в јмериц≥. …ого д≥¤льн≥сть зосереджена на просв≥тництв≥, шк≥льництв≥, репрезентац≥њ украњнц≥в у ¬аш≥нітон≥ та допомоз≥ ”крањн≥ у вс≥х д≥л¤нках житт¤. ” ј нал≥чуЇ 76 в≥дд≥л≥в у —Ўј ≥ функц≥юнуЇ через своњ ради, ком≥с≥њ та бюро в Ќю …орку ≥ ¬аш≥нітон≥. ƒо видань ” ј входить ”крањнський вартальник, ¤кий видаЇтьс¤ з 1944 року. ÷ей журнал Ї Їдиним англомовним журналом, ¤кий висв≥тлюЇ внутр≥шн≥ справи та м≥жнародн≥ в≥дносини ”крањни та крањн —х≥дноњ ≈вропи.
ом≥тет активно п≥дтримуЇ украњнц≥в у —Ўј: пров≥в сер≥ю конференц≥й дл¤ своњх в≥дд≥л≥в, на ¤ких серед найважлив≥ших питань, винесених на обговоренн¤, було залученн¤ нових ≥м≥грант≥в до громадського житт¤ украњнськоњ громади, утримуванн¤ суботн≥х шк≥л, д≥¤льн≥сть молод≥жних орган≥зац≥й та функц≥онуванн¤ сучасних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, у тому числ≥, ≥нтернету та локальних рад≥о-програм.
¬продовж 1999 та напочатку 2000 рок≥в райова анцел¤р≥¤ ом≥тету подала к≥лька пропозиц≥й на одержанн¤ ірант≥в до р≥зних фундац≥й дл¤ п≥дтримки наступних проект≥в:
У—творенн¤ ѕрезидентаФ - 10 серпн¤ ” ј одержав ірант у розм≥р≥ $180,000 в≥д јмериканського јіенства ћ≥жнародного –озвитку (USAID) дл¤ проведенн¤ ≥нформативноњ програми з громадськ≥стю напередодн≥ вибор≥в президента ”крањни 31 жовтн¤. “аким чином, було проведено неур¤дову всесторонньо-≥нформативну програму п≥д назвою "—творенн¤ ѕрезидента", спр¤мовану на глибше розум≥нн¤ рол≥ президента держави та обдуманий виб≥р п≥д час голосуванн¤.
Уѕрограма 4-њ ’вил≥Ф - було розроблено спец≥альну програму дл¤ допомоги новоприбулим ≥м≥грантам з ”крањни: курси вивченн¤ англ≥йськоњ мови, користуванн¤ комп"ютером та р≥зноман≥тн≥ осв≥тн≥ програми.
як ≥ в минул≥ роки, ” ј брав активну участь на виборах в ”крањн≥ 31 жовтн¤, орган≥зувавши делегац≥ю м≥жнародних спостер≥гач≥в, до ¤коњ входили 29 ос≥б. ƒелегац≥¤ ” ј була третьою делегац≥Їю, зареЇстрованою ÷ентральною ¬иборчою ом≥с≥Їю ”крањни, та четвертою за к≥льк≥стю њњ член≥в.
омерц≥йн≥ «аконопроекти. 12 листопада 1999 року ƒорадча –ада ѕроекту омерц≥йного ѕрава в ”крањн≥, ¤ка займаЇтьс¤ зб≥ркою ус≥х комерц≥йних закон≥в ”крањни дл¤ њх подальшого вивченн¤ та вдосконаленн¤, провела першу зустр≥ч у ¬аш≥нгтон≥, у центральному бюр≥ јмериканськоњ јсоц≥ац≥њ јдвокат≥в. ƒ≥¤льн≥сть –ади, ≥н≥ц≥йована јмериканською јсоц≥ац≥Їю јдвокат≥в (њњ—х≥дно-÷ентральною ≈вропейською Ћ≥іою), ф≥нансуЇтьс¤ јіенством —Ўј з ћ≥жнародного –озвитку. ѕ≥д час зустр≥ч≥ було узгоджено основн≥ напр¤мки роботи дорадчоњ –ади, обрано њњ √олову в особ≥ п. ƒжеймса √антворк та обговорено конкретн≥ плани дл¤ ефективного вт≥ленн¤ проекту омерц≥йного ѕрава в житт¤.
VII. —тосунки ≥з ”крањною
ѕрот¤гом останн≥х семи рок≥в јмерикано-украњнськ≥ стосунки значно розширилис¤. —ьогодн≥ —Ўј ≥ ”крањна Ц стратег≥чн≥ партнери. ÷е партнерство в≥ддзеркалюЇ певну схож≥сть нац≥ональних ≥нтерес≥в наших крањн ≥ готовн≥сть рахуватис¤ з турботами одне одного у ключових питанн¤х. ќдн≥Їю сферою Ї рег≥ональна роль, ¤ку може грати ”крањна.
як географ≥чно найб≥льша крањна в ™вроп≥, ”крањна Ї ключовим елементом дл¤ стаб≥льност≥ нових демократ≥й в ц≥й частин≥ св≥ту. —таб≥льна, економ≥чно заможн¤, демократична ”крањна буде спри¤тливо впливати на своњх сус≥д≥в, ≥ на заход≥, ≥ на сход≥. ≤ це в≥дпов≥даЇ ≥нтересам јмерики.
“акою ж м≥рою, економ≥чна ≥ пол≥тична нестаб≥льн≥сть в ”крањн≥ може п≥д≥рвати важко здобут≥ дос¤гненн¤ своњх польських, чеських та угорських сус≥д≥в. ÷е в≥дкине назад ту ™вропу, розвиток ¤коњ хочуть бачити —получен≥ Ўтати.
ѕогл¤ди јмерики ≥ ”крањни б≥льшою м≥рою сп≥впадають у питанн¤х роззброЇнн¤, нерозповсюдженн¤ ≥ контролю над озброЇнн¤м. ¬ тис¤ча дев"¤тсот дев"¤носто четвертому роц≥ ”крањна прийн¤ла мужнЇ ≥ мудре р≥шенн¤ в≥дмовитис¤ в≥д ¤дерного арсеналу, ¤кий залишивс¤ на њњ територ≥њ п≥сл¤ розвалу –ад¤нського —оюзу. —получен≥ Ўтати швидко в≥дреагували на р≥шенн¤ ”крањни добров≥льно вийти з "¤дерного клубу". «г≥дно з програмою Ќанна-Ћугера —Ўј надають приблизно п"¤тьсот двадц¤ть м≥льйон≥в долар≥в, щоб допомогти наш≥й крањн≥ у складн≥й справ≥ по знищенню ¤дерноњ спадщини холодноњ в≥йни.
ўо Ї б≥льш важливим, р≥шенн¤ ”крањни в≥дмовитис¤ в≥д ¤дерноњ зброњ в≥дкрило нов≥ можливост≥ дл¤ двосторонн≥х стосунк≥в ≥ дл¤ в≥дносин ”крањни з ™вропою. ѕозитивн≥ зрушенн¤ в ц≥й галуз≥ прот¤гом останн≥х чотирьох рок≥в не були б реальн≥стю, ¤кщо б ”крањна намагалас¤ утримувати св≥й ¤дерний потенц≥ал. ƒ≥йсно, зараз —Ўј п≥дтримують ”крањну в њњ зусилл¤х по ≥нтеграц≥њ в ™вропу. Ќаск≥льки њм дозвол¤Ї статус "стороннього спостер≥гача", —Ўј заохочують ™вропейський —оюз будувати т≥сн≥ стосунки з ”крањною.
—Ўј також бачили потребу у встановленн≥ спец≥альних стосунк≥в м≥ж Ќј“ќ ≥ ”крањною. –азом з ≥ншими крањнами-членами Ќј“ќ, вони багато працювали над харт≥Їю з ”крањною, ≥ активно п≥дтримували участь нашоњ крањни в програм≥ ѕартнерства заради миру.
—тосунки з –ос≥Їю колись викликали найб≥льшу стурбован≥сть у зах≥дних спостер≥гач≥в, ¤к≥ сл≥дкують за под≥¤ми в ”крањн≥. ≤ хоча ще залишаютьс¤ неузгоджен≥ питанн¤, ц≥ в≥дносини можна вважати загалом стаб≥льними. —получен≥ Ўтати п≥дтримують добр≥ стосунки м≥ж иЇвом ≥ ћосквою - вони не бачимо переваг дл¤ себе, ¤кщо ≥снуватиме двосторонн¤ напружен≥сть. —Ўј вважають, що ”крањна може ≥ повинна будувати добр≥ стосунки ≥ з –ос≥Їю ≥ з «аходом. ≤нтеграц≥¤ ”крањни в транс-атлантичн≥ ≥нститути не маЇ в≥дбуватис¤ за рахунок њњ стосунк≥в з –ос≥Їю.
ѕрот¤гом семи рок≥в незалежност≥ ”крањна зробила багато дос¤гнень на пол≥тичн≥й арен≥ ≥ в галуз≥ безпеки. Ќаступною сферою, критично важливою дл¤ ”крањни в двадц¤ть першому стор≥чч≥, Ї економ≥чне сп≥вроб≥тництво. ÷ей напр¤мок можливо Ї найб≥льш важливим в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими. ритично важливо, щоб ”крањна стала повною ≥ усп≥шною учасницею св≥товоњ економ≥ки. якщо ”крањна хоче зм≥цнити т≥ надбанн¤, ¤к≥ вона зробила у встановленн≥ себе на св≥тов≥й арен≥, вона маЇ р≥шуче проводити економ≥чн≥ реформи Ц таку позиц≥ю займають —Ўј щодо економ≥чного розвитку ”крањни. –оки зах≥дного досв≥ду навчили нас, що економ≥ка не може працювати без ≥нвестиц≥й, без конкуренц≥њ, без правовоњ системи, ¤ка захищаЇ права б≥знесмен≥в, акц≥онер≥в ≥ ≥нших ≥нвестор≥в. ”крањн≥ багато чого треба зробити в цих трьох напр¤мках.
ќбс¤г зах≥дних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни за роки незалежност≥ склав т≥льки два м≥ль¤рди долар≥в. ÷е м≥зерна сума дл¤ крањни з потенц≥алом ”крањни. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, кожен р≥к ѕольща отримуЇ в дек≥лька раз≥в б≥льше.
ѕричини в≥дсутност≥ зац≥кавленост≥ потенц≥йних ≥нвестор≥в в ”крањн≥ —Ўј вважають наступн≥:
? надвисок≥ ≥ непост≥йн≥ податки,
? складн≥ ≥ свав≥льн≥ вимоги регламентуванн¤ ≥ л≥цензуванн¤,
? митна служба, ¤ка зачасто вбачаЇ в б≥знес≥ ворог≥в,
? всеос¤жна корупц≥¤,
? неможлив≥сть впровадженн¤ контракт≥в ≥ судових р≥шень.
÷≥ фактори заважають створенню, ¤к ми кажемо, "готового пол¤ дл¤ гри". ≤ноземн≥ ≥нвестори д≥стають висновку, що вони Ї небажаними в ”крањн≥, ≥ що конкуренц≥¤ товар≥в або б≥знесу Ї менш важливою н≥ж розбудова гарних зв"¤зк≥в.
„ерез кризу ”крањна не може б≥льше оч≥кувати на позички на св≥товому ринку кап≥талу без сплати непом≥рних в≥дсоткових ставок. «овн≥шн≥ джерела надходжень стають або дуже дорогими, або швидко вичерпуютьс¤, ≥ наш≥й крањн≥ не залишаЇтьс¤ н≥чого ≥ншого, ¤к балансувати власний бюджет. ¬она маЇ визначити пр≥оритети ур¤дових видатк≥в, розробити джерела доход≥в, ¤к≥ не в≥двернуть д≥¤льн≥сть законного б≥знесу, заохотити ≥ноземн≥ ≥ внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥њ. ѕозички ћ¬‘ ≥ —в≥тового Ѕанку дали ”крањн≥ трошки часу дл¤ передиху. “епер потр≥бне просуванн¤ вперед б≥льш р≥шучими кроками реформ, завд¤ки ¤ким економ≥ка стане на б≥льш м≥цний фундамент, прийдуть ≥нвестиц≥њ - ≥ ≥ноземн≥, ≥ внутр≥шн≥, ¤к≥ створ¤ть робоч≥ м≥сц¤ ≥ призведуть до економ≥чного зростанн¤. —Ўј зг≥дн≥ бути партнером нашоњ держави на цьому складному шл¤ху.