Зміст   навчального  матеріалу

Навчальні  досягнення учнів

І. Вступ. Народознавство   як  наука.

(2 години)

Визначення   народознавства  як  науки  та  історія   її  формування

Типи, види і  форми  занять:

цілевизначання, інформування, співбесіда, лабораторна  робота «Народознавство як  наука»

Учні:

- пояснюють історію  формування  й розвитку народознавства  як  науки;

- описують етапи   розвитку  України як  окремої  країни  і  українців як  окремого  народу;

- пояснюють   зв'язок  народознавства  як  науки  з провідними  тенденціями  свого  часу;

- користуючись  довідковими  відомостями, словниками, виділяють  найнеобхіднішу   інформацію.

ІІ. Встановлення   української  етнографії. (12 годин)

Історичний  процес  формування   української   народності. Гіпотези  походження  слов’янського  етносу.

Народ,  нація, етнос, етнонація, етнічна   група.

Трипільська   культура. Праслов’янська   культура.

Походження  етнонімів «Русь» - «Україна». Значення  Київської  держави   для   українського   націогенезу.

Вивчення  проблеми антропологічного   складу   українського  народу. Особливості   заселення   історико-етнографічних  районів  України.

Етапи   опису  України як   окремої  країни і  українців як  окремого  народу.

Типи, види і  форми  занять:

Цілевизначання, історична довідка, метод «Передбачення», коментоване  читання, робота  зі  схемами, робота  в  творчих  командах,  складання  проектів. Семінар «Погодження етнонімів «Русь – Україна». Узагальнення і  систематизація  знань «Фокусуючі  запитання».

Учні:

- обґрунтовують походження  українського  народу;

- узагальнюють елементи  краєзнавства;

- характеризують концепції  етногенезу українського  народу;

- порівнюють  етнографічні  групи  українського  народу;

- показують на  мапі  та  описують історико – етнографічне  районування  України;

- аналізують  історичний  процес  формування  української  народності;

- складають   картотеку  історично-довідкового  матеріалу;

- переконливо   і  толерантно  висловлюють  власні  судження.

ІІІ. Матеріальна  культура  українців. Господарство.

(14 годин)

Основні   галузі   господарства  і  заняття  населення.  Землеробство. Скотарство.

Допоміжні   види   господарської  діяльності. Рибальство. Мисливство. Бджільництво. Промисли  і  ремесла.

Транспорт. Засоби  пересування. Сухопутні   та  водні   артерії.

Оселення   та  житло. Особливості  української   хати   та  господарського  подвір’я.

Народний   одяг. Варіативність  національного   одягу.

Давньослов’янське  походження основних  елементів  народного   одягу.

Їжа   і   харчування. Харчові  заборони. Обрядова   їжа. Повсякденні   страви. Режим   харчування.

Типи, види і  форми  занять:

Цілевизначання,  історична  довідка, складання  понятійних  таблиць, тезового   конспекту,   повідомлень,  літературознавчих  повідомлень,  вікторин. Пошукова  робота. Практичні  роботи.

Учні:

- класифікують основні  та  допоміжні  галузі   господарської  діяльності;

- узагальнюють елементи  краєзнавства;

- описують основні  елементи  народного  одягу;

- характеризують побут  українського  народу.

- характеризують   матеріальну  культуру   українського  народу;

- користуючись  довідковими  відомостями, словниками, виділяють  найнеобхіднішу   інформацію;

ІV.  Духовна  культура  українського  народу. Громадський   побут і  звичаєвість (16 годин)

Історична   взаємодія  християнських  і  дохристиянських  вірувань в  українській  духовності. Система  народних  знань  про  природу  і  людину.

Етнопсихологія. Гелінізм   та  вітогероїка.  Ментальність   українського  народу. Основні   риси  українського   характеру.

Космогонічні  і  астрономічні   міфи   українців. Українська  демонологія.

Народні  знання  про  медицину.

Традиційні   громадські  спільності. Церковні   братства.

Роль  феномену  козацтва  у  формуванні  головних  національних   особливостей  українського   народу. Українська   козацька   педагогіка.

Роль  сім’ї  у  передачі   традицій. Сімейний  побут.

Типи, види і  форми  занять:

Цілевизначання, лекція, складання  діаграм Вена, дискусійної сітки, літературознавчих  повідомлень. Лабораторна  робота «Система  народних  знань  про  природу  і  людину». Вікторина «Українська  міфологія». Дискусія «Українська  ментальність». Індивідуальні  і  групові  творчі  завдання: складання асоціативних  кущів  із  гронуванням; твір-казка, твір-есе, твір – поезія.

Учні:

- самостійно  характеризують   духовну  культуру  українців;

- характеризують українську козацьку  педагогіку;

- створюють   реферати, доповіді;

- користуються   довідковими  відомостями, словниками, виділяють  найнеобхіднішу   інформацію;

- переконливо   і  толерантно   висловлюють   власні  судження;

- виносять  судження  щодо  ролі  феномену  козацтва  у  формуванні  національних  особливостей  українського  народу;

- аналізують  основні  риси  українського  характеру;

- узагальнюють  поняття: ментальність, національний  характер, народна  мораль, етика;

- наводять  приклади  космогонічних  і  астрономічних  міфів  українців;

- характеризують  систему  народних  знань  про  людину  і  природу.

V. Духовна  культура  українського  народу.  Сімейна   та  календарна   обрядовість.

(12 годин)

Роль  жінки   в  українській   народній  культурі. Українська  народна  вишивка. Рушник. 

Сімейна   обрядовість. Спонукальні   та  запобіжні   обряди.  Родильна, весільна, поховальна   обрядовість.

Календарна   обрядовість.

Різдвяна  обрядовість.

купальна  обрядовість. Вінок.

Великодня обрядовість. Писанка.

Фольклористика. Види   та   жанри  фольклору. Теоретики-дослідники,  збирачі  практики (В.Петров, М.Мицик. О.Потебня).

Фольклор  і  символ.

Фольклор  і   література.

На  крилах  народних   пісень.

Типи, види і  форми  занять:

Цілевизначання, лекція, роз’яснення, коментоване  читання, складання  понятійних  таблиць, схем, літературознавчі  повідомлення, триступеневе  інтерв’ю. Творчий  звіт. Пошукова  робота. Практична  робота.

Учні:

- пояснюють звичаї  українського  народу;

- спостерігають  та  узагальнюють фольклорні  надбання   українського  народу;

- знають елементи  козацької,  народної  педагогіки;

- аналізують  доробок відомих  діячів  науки,  культури  України.

- самостійно  характеризують  духовну  культуру  українців;

- користуються довідковими  відомостями, словниками, виділяють  найнеобхіднішу   інформацію;

- осмислюють  роль  жінки – берегині  в українській  народній  культурі;

- описують, наводять приклади  сімейної  обрядовості;

- класифікують, систематизують сімейно-календарну  обрядовість;

- пояснюють  та  аналізують поняття: фольклор і  символ, фольклор  і  література

VІ. Традиційна і  сучасна   культура  українського  народу.   Українознавчі  дослідження

(12 годин)

Культура   традиційна  і  сучасна.  Архітектура, живопис, прикладне   мистецтво, музика, театральне  мистецтво, книгодрукування.

Наукові  знання.

Національна  культура  і  освіта. 

Культура   українців   за  межами  України. Українська  діаспора.

Етнографічні   особливості   народів  України. Етнічні  стереотипи.

Етнічна  консолідація   українського  народу. Стан   українознавчих   досліджень.

Підсумкове  заняття.  Систематизація та   узагальнення  знань. 

Типи, види і  форми  занять:

Цілевизначання, лекція, бесіда, складання  тезових  конспектів, повідомлень, понятійних  таблиць, літературознавчих   повідомлень. Метод «Передбачення», «Кубування», «Мозковий  штурм».   Семінар «Джерела  наукових  знань». Триступеневе  інтерв’ю  «Уявна зустріч  з персоналіями». Практична  робота.

Учні:

- виносять  судження щодо культури традиційної  і сучасної ;

- характеризують  національну  культуру  і  освіту;

- наводять  приклади  архітектурних, живописних, музичних, театральних  надбань української  культури;

- аналізують  головні  доробки народознавців  України;

- створюють  власні  повідомлення  на  дану   тематику;

- складають  картотеку   історично-довідкового  матеріалу;

- характеризують   сучасний  стан  українознавчих   досліджень;

- вміють   пояснити їхню  актуальність  для   нашого  часу;

- осмислюють  поняття  нації  як  повноправного  суб’єкта  історії.

Усвідомлюють:

- відповідальність  місії  провідників нації, народу;

- внесок  українських  письменників, мислителів  в   українську  культуру;

- негативні  наслідки  нехтування  родовими   традиціями, народною  етикою  і  мораллю;

- суспільне  призначення  національної  культури;

- основні   риси   української   ментальності, їхні  значення   для   самопізнання  та  успішної  адаптації  у  сучасному  суспільстві.